Цінності
Бути психологом для мене — не лише про знання чи методики. Це про спосіб бути з людиною. Про вибір бачити її цілісність, навіть там, де болить, де щось здається зламаним. Це про повагу до її історії. І про віру в те, що життя можна прожити інакше — глибше, м’якше, по-справжньому.
Мені близькі цінності поваги, обережності та відкритості до досвіду іншої людини. Я не йду туди, куди мене не запрошували. І не торкаюся того, до чого людина ще не готова.
У своїй роботі я спираюся на цінності, які стали моїм професійним і людським фундаментом:
Жива присутність та щирість
Я приходжу у відносини не з ролі, а як жива людина — уважна, відкрита, справжня. Без штучності, без шаблонів. У мене немає готових рішень, але є здатність бути поруч і слухати по-справжньому.
Тепло, ясність і безпека
Терапія — це не лише про глибину, а й про опору. Я створюю простір, де можна бути вразливим і водночас захищеним. Де є чіткі межі, але завжди присутнє тепло і повага.
Повага до процесу
Я не змінюю людей — я йду поруч, поки вони змінюються самі. Кожен іде своїм темпом, на своїй глибині. Моє завдання — тримати простір, підтримувати, допомагати побачити й відчути.
Постійне навчання
Я постійно розвиваюсь: проходжу інтенсиви, супервізії, терапевтичні групи, навчаюся на спеціалізаціях і конференціях. Це не формальність — це спосіб залишатися живою і відповідальною в професії.
Контакт важливіший за знання
Мені важливо не «давати поради», а бути у справжньому контакті. У гештальт-підході ми віримо, що зцілення відбувається саме у взаємності, у живих, чесних відносинах між людьми.
Довіра
Моя робота — це не про контроль, а про довіру. Не про «направити», а про «побачити». Не про вчити — а бути поруч, коли народжується щось нове.
Я вірю, що в кожній людині є ресурс. Іноді він глибоко захований. І моя справа — не давати відповіді, а створювати простір, у якому ці відповіді можуть з’явитися самі.
Часті запитання
Чи ви мене не засудите?
Ні. Моє місце поруч — не зверху. Ви вже багато пройшли, і я поважаю шлях, який привів вас до мене. Усе, що ви зараз відчуваєте — має сенс у контексті вашої історії.
Ви скажете, що робити?
Я не даю готових відповідей. Моя мета — допомогти вам чути себе, розрізняти, що ваше, а що нав’язане, і знаходити власні рішення, які справді підтримують.
Ви призначаєте препарати?
Ні. Я не лікар і не маю права виписувати ліки. Але якщо помічу ознаки, які потребують уваги психіатра чи невролога — я чесно про це скажу і за потреби пораджу фахівця.
Чи можна проконсультуватись у переписці?
Я працюю тільки у живому контакті — онлайн чи наживо. Переписка не дає можливості бути з вами по-справжньому, бачити нюанси, чути тишу між словами.
Скажете, що сказати близьким, щоб вони змінились?
На жаль (і на щастя), у мене немає чарівних слів. Зміни у стосунках починаються з того, як ми самі обираємо бути — з собою, з іншими, у межах і в любові.